З часу повернення монастиря ченцям ЧСВВ на початку 1990х у ньому могла перебувати дуже мала кількість монахів. Як правило, це було не більше трьох осіб. Це передусім було зумовлено поганими експлуатаційними умовами і станом монастиря, оскільки за часів радянського правління монастир використовувася не за призначенням (тоді на території монастиря розміщувався жіночий психоневрологічний диспансер), і багато приміщень (церкви і келії) були понищені - так наприклад, основна церква була переділена на два поверхи: клуб-кінотеатр і сховище.

 

Поганий експлуатаційний стан монастиря і непридатні умови для постійного проживання в ньому суттєво обмежують кількість монахів і до сьогодні.  

 

На сьогоднішній день у монастирі постійно перебувають і служать три монахи:

​

Ігумен монастиря - отець Симеон Манько,

Священик - отець Андрій Шкреметко,

Брат Северіян.